Драфт і суперспідвеї — це моє.
Торік у Талладезі я не захотів вигравати «брудно», а на «чисто» часу не вистачило.
Цього року взяв реванш.
Ледве встиг на сервер. Поки сидів спостерігав по ремоуту, сходив у туалет, 2 секунди стендбай, бігом запускаю гру і таки потрапляю на квалу.
Їхав із дрібними помилками, але ніяк не очікував кваліфікуватися на 23-му місці. Хоча, звісно, я ж розумів, що тут позиція на старті мало що вирішує, та й стартувати ззаду я люблю. Усе перед очима, і втрачати нічого.
До лідерів вдалося прорватися за 6 кіл: на інсайді швидко йти не виходить, а на аутсайді бракує помічників, тому багатьом часто доводилося гальмувати, щоб не влетіти в машини попереду, — цим я і користувався: обманні маневри та грамотне використання драфту.
Наздогнав лідерів. Kogor атакував мляво, явно обережничав, у підсумку помилився і втратив нас. Федора впіймав на невеликій помилці, але загалом він і не переймався, як я гадаю. Першим їхав Комісарчик, за ним Анті. Нікого не пускали, явно чекали піта, як і було торік зі мною та Анті. Я запропонував Федорові у приваті працювати разом, але він сказав, що ще рано; потім Федір, здається, помилився, і його хтось виніс. Я розумів, що все вирішиться на піті, і мені було б спокійніше заїжджати туди на першому місці, але не вийшло — так і їхав 3-м.
На 37-му колі Комісарчик пише, що їде на піт, за ним Анті та я. Гальмування перед заїздом на піт: Анті гальмує слідом за Комісарчиком, паровозом, а я вискочив зовні й загальмував пізніше за всіх. Я знав, що обжену їх, але не знав точно, на якій швидкості при цьому увійду на піт-лейн і чи не перегальмую, зіпсувавши всю малину. Загалом ризик виправдався, все вийшло: шини я не міняв, як і всі, хто був у лідерах, виїхав із 2-секундним відривом від Комісарчика, Анті затримався на 4 секунди.
Я виїхав разом з Єгором, затіяв боротьбу з ним; Комісарчик наздогнав нас разом із Чистовим. Це була найгарячіша частина гонки. Чистов з Єгором боролися за 8-ме місце, ми з Комісарчиком — за перемогу. Єгор допоміг Комісарчику пройти по аутсайду; я робив усе, що міг, але їм вдалося набрати більше швидкості, бо вони були ближче один до одного, ніж я з Чистовим. Єгор мене обігнав, і якби він далі тримався аутсайду, мене пройшов би й Комісарчик, але Єгор почав зміщуватися на інсайд, а я, користуючись моментом, почав відтирати Комісарчика вище, не даючи місця для маневру і забираючи драфт.
Непросто було їхати за Єгором — блокував жорстко, — але в принципі мені було байдуже, за ким я їду, головне, що перший, а ззаду Чистов нав'язував боротьбу Комісарчику, і я намагався йому допомогти.
Наприкінці дистанції за законом жанру ми з Сергієм залишилися сам на сам. Він, вочевидь, чекав останніх кіл, бо не надто завзято мене атакував, і я легко відбивався.
Так і вийшло: за 2 кола до фінішу була одна потужна атака, і на останньому колі — друга. У принципі, швидкості Сергію вистачало, він міг мене обігнати, але місця я йому давав мінімум, відтирав, як міг, — фінішували пліч-о-пліч із відривом 0.068 секунди.
Перемога з 23-го місця — новий рекорд INL. Попередній належав Федорові: він виграв Дайтону Pro III сезону з 20-го місця, але за ним залишився його рекорд як дебютанта-переможця.
Alex Madlopt про свою перемогу в Талладезі. Серія Piston, 12 лютого 2009 року.
Оригинал (RU)
Alex Madlopt, о своей победе В Талладеге. Серия Piston, 12 февраля 2009 года.
Драфт и суперспидвеи - это моё.
В прошлом году в Талладеге, я не захотел выигрывать «грязно», а на «чисто» времени не хватило.
В этом взял реванш.
Еле успел на сервер. Пока сидел наблюдал по ремоуту, сходил в туалет, 2 секунды стендбай, бегом запускаю игру и таки попадаю на квалу.
Ехал с мелкими ошибками, но никак не ожидал квалифицироваться на 23-м месте. Хотя, конечно, я же понимал, что здесь позиция на старте мало что решает, да и стартовать сзади я люблю. Всё перед глазами и терять нечего.
К лидерам удалось прорваться за 6-ть кругов, на инсайде быстро идти не получается, а на аутсайде не хватает помощников, поэтому часто многим приходилось тормозить, что бы не влететь во впереди идущие машины, этим я и пользовался, обманные манёвры и грамотное использование драфта.
Догнал лидеров, Kogor вяло атаковал, явно осторожничал, в итоге ошибся и потерял нас. Фёдора поймал на небольшой ошибке, но в общем-то, он и не переживал, как я думаю. Первым ехал Комисарчик, за ним Анти. Никого не пускали, явно ждали пита, как и было в прошлом году со мной и Анти. Я предложил Фёдору в привате работать вместе, но он сказал, что ещё рано, потом Фёдор кажется ошибся и его кто-то унёс. Я понимал, что решится всё на пите, а мне было бы спокойнее заезжать туда на первом месте, но не получилось, так и ехал 3-м.
На 37-м круге Комисарчик пишет, что едет на пит, за ним Анти и я, торможение перед заездом на пит, Анти тормозит вслед за Комисарчиком, паровозом, я выскочил снаружи и затормозил позже всех, я знал, что обгоню их, но я не знал точно на какой скорости при этом войду на пит-лейн и не переторможу ли, испортив всю малину. В общем, риск оправдался, всё получилось, шины я не менял, как и все кто, был в лидерах, выехал с 2-секундным отрывом от Комисарчика, Анти задержался на 4 секунды.
Я выехал вместе с Егором, затеял борьбу с ним, Комисарчик нас догнал вместе с Чистовым. Это была самая жаркая часть гонки. Чистов с Егором боролись за 8-е место, мы с Комисарчиком за победу, Егор помог Комисарчику пройти по аутсайду, я делал всё что мог, но у них получилось набрать больше скорости, так как они были ближе друг к другу, чем я с Чистовым. Егор меня обогнал и если бы, он дальше держался на аутсайде, то меня прошёл бы и Комисарчик, но Егор начал смещаться на инсайд, а я, пользуясь моментом начал вытирать Комисарчика повыше, не давая места для манёвра и забирая драфт.
Непросто было ехать за Егором, блокировал жёстко, но в принципе мне было всё равно за кем я еду, главное, что первый, а сзади Чистов навязывал борьбу Комисарчику, я пытался ему помочь.
В конце дистанции по закону жанра мы с Сергеем остались один на один, он видимо ждал последних кругов, потому что не особо рьяно меня атаковал, я легко отбивался.
Так и получилось, за 2 круга до финиша была одна мощная атака и на последнем круге вторая, в принципе скорости Сергея хватало, он мог меня обогнать, но места я ему давал минимум, оттирал, как мог, финишировали бок о бок с отрывом 0.068 секунды.
Победа с 23-го места - новый рекорд INL Предыдущий принадлежал Фёдору, он выиграл Дайтону Pro III сезона с 20-го места, но у него остался его рекорд, как дебютанта-победителя.