Дарлінгтон, як це було…
Дарлінгтон 2007.
Pro IV. 8 етап, 15 грудня 2007
У гонці взяли участь 20 машин. Перемогу в ній здобув нинішній лідер серії PRO A.Schockin. Єдиним учасником, хто фінішував із ним в одному колі, став Nascardude, який побачив відмашку картатого прапора другим.
Сам заїзд відзначився плутаниною та великою кількістю ЧП, які здебільшого накладалися грою за обгони під ЖП.
Дарлінгтон 2008.
Pro V. 11 етап, 27 грудня 2008.
Температура 77F. Sunny. Вітер: SE 11 mph
У гонці взяли участь 13 машин. Незадовго до фінішу Wild Slick упустив лідерство, і в підсумку перемогу здобув гонщик, від якого цього найменше очікували.
Balahornet – переможець гонки
До гонки:
Щойно покатав 15 хвилин трасу. Якщо ми зуміємо обійтися без великої кількості ЖП, що, звісно, сумнівно, на нас чекає чудова гонка. На стабільному сеті машину майже не спінить. От тільки не збагну, як біля стіни їхати в Т1-Т2. Мені один раз вдалося проїхати впритул і не прилипнути, зате одразу ж найкраще коло — 28.972. Звісно, час не ах, але я задоволений. Головне, я зрозумів принцип проходження кола і дивлюся в майбутнє вже без особливого страху. Але буде важко навчитися їздити без помилок.
Після гонки:
Я знав: якщо мені колись судилося перемогти в ІНЛ, то це буде саме така перемога — за рахунок обережності та везіння. Ну не можу я змагатися з лідерами ліги за швидкістю, тому залишалося просто отримувати задоволення від гонок. 40 гонок без перемог, і за ідеєю цей стрік мав тривати далі, але ось так вийшло сьогодні. Я щасливий і спустошений. Взагалі ці останні 4 кола були найдовшими колами в моїй кар'єрі.
Дякую всім, хто привітав! І дуже здорово, що в нас вийшла така гонка — з лонг-ранами та цікавою боротьбою.
Респект Пабу, ти довів, що вмієш їздити акуратно, хоч би що я казав
Sinner
Гонка загалом була просто найвищого ґатунку для мене, почувався прямо царем, попри Дуда, що віддалявся, у першій половині. Ось на таких лонгранах при «реалістик дамаг» реально починаєш укурювати, як їздити траси.
Дарлінгтон повністю вкурив. Здавалося б, найважливіший і найскладніший поворот Т3, який відіграє вирішальну роль у квалі, виявляється, проходиться завжди однаково протягом усього лонграна. А от, здавалося б, відносно прості Т1-Т2 починають відігравати ключову роль після шорт-рана — стиль проходження різко змінюється вже після 5 кіл…
Wild Slick
Уночі спати не буду. 180 разів проїхав цей поворот, а в потрібний момент помилився. Шкода Тіка, з собою зачепив. У нього машина була швидша, і гума свіжіша. Tik — мега соррі, моя провина 100%.
Nascardude про Кана.
Блін, як дістали ці нуби. Цього разу KAN 42 запоров мені гонку…
Дарлінгтон 2009
Цього року гонщики INL WRI вже виступали в Дарлінгтоні.
2 етап серії Intimidator проходив саме на цій трасі. Тоді все вирішилося на останніх колах у боротьбі між Каном і Тіком,
переможцем з якої вийшов Тік.
Результати кваліфікації:
1. #3 KAN: 28.293s.
2. #74 Tik: 28.305
3. #57 A. Arzamasov: 28.315
4. #33 A. Schokin: 28.837
5. #95 A. madlopt: 29.768
6. #23 A. Chistov: 30.674
7. #25 D. Borisoff: no time
8. #46 Pab: no time
9. #42 Zeon: no time
10. #88 Beavis: no time
11. #5 RacerX: no time
Попри завуженість поворотів і намагнічені відбійники, учасникам заїзду вдалося уникнути післястартового завалу. Єдиним невдахою перших кіл гонки став #5 RacerX. Двічі вирушаючи у спіни, але при цьому жодного разу не спричинивши зупинку гонки, він добряче пом'яв свою машину і врешті-решт, зрозумівши всю безперспективність свого перебування на треку, вирішив покинути заїзд.
#33 A.Schokin-у знадобилося 16 кіл, щоб наздогнати й випередити #3 Кана, який ще через 25 кіл зачепив паркан і пропустив на 2-гу позицію #88 Beavis-а.
Після 60-го кола в одному колі перебували лише дві машини. Лідером гонки був #33, на другій позиції — #88, який то наздоганяв Ліча, то знову втрачав його з поля зору, ймовірно, сподіваючись використати свій шанс за чергової появи ЖП.
На 86-му колі за Chevrolet #88 потягнувся шлейф чорного диму. Поломка сталася в повороті, і після зриву в занос Beavis покинув трек.
Протримавшись трохи більше десяти кіл, трек покинув #3 KAN, що перебував на той момент на останньому, 6-му місці.
Більше нічого вартого уваги не відбувалося. Особливо занудьговані глядачі рушили на вихід. Але ті, що залишилися, були винагороджені зіткненням між #33 та #25, завдяки якому #46 Pab, що замикав заїзд, піднявся на одну позицію вгору.
Результати гонки:
1. #33 A. Schokin: 184 Laps
2. #57 A. Arzamasov: -2L
3. #74 Tik: -2L
4. #46 Pab: -7L
5. #25 D. Borisoff: -8L
6. #3 KAN: -90L (Retired)
7. #88 Beavis: -99L (Accident)
8. #95 A. madlopt: -166L (Retired)
9. #5 RacerX: -174L (Disco)
10. #23 A. Chistov: -183L (Retired)
Інтерв'ю учасників гонки:
#33 A.Schokin – 1 місце.
У гонці вся інтрига зникла до першого ЖП. Народ, страждаючи чи то від зносу, чи то від оверстіра в Т4, почав спінитися трохи раніше часу, у підсумку на момент ЖП у колі зі мною був лише Дюд. Потім Дюд убився, у Кана дискон, решта, мабуть, не дуже влучили в сет. Ще, як на зло, кілька ЖП, які були після цього, з'являлися саме тоді, коли я практично перетинав лінію старт-фініш. Так і доїхав. Єдиний неприємний епізод був із Борисовим за 30 кіл до фінішу, коли пішов проходити його на коло, і він мене трохи відтер до стіни — чи то трохи не зрозуміли один одного, і він не встиг зорієнтуватися, чи то просто не помітив. Його кинуло в розворот, я трохи причесав стіну в Т3, але все обійшлося, і спокійно покотив на фініш.
#57 A.Arzamasov – 2 місце.
Гер ВХ взагалі писав, що спінитися народ тут починає після 40-го кола (тому в нього сет такий андестірний). Тож майже 60 кіл — це навіть занадто. Після 40 кіл я чекав, чекав, але не дочекався і поїхав на піт (подумав: "а раптом таки під гріном. Відіграю трохи"). Відіграв, мля!!! Туди ж подівся й Кан. Так усі й опинилися за колом (крім Ліча, Бівіса і Тіка).
Але, гадаю, це мало б що змінило. На цій трасі, я думаю, тебе міг потіснити лише Дюд.
HG Відзначає !!!
«Король лонгранів»
Що менше в гонці машин, то більше шансів на перемогу в A.Schokin-а. Усім відомо, що від чисельності машин на треку залежить кількість ЖП. Що менше учасників, то менше аварій і спінів, а разом із тим і коушенів.
Останні два етапи серії Pro якраз «відзначилися» тим, що в них ледве набирався десяток машин. Гонщикам доводилося подовгу перебувати на треку, і, схоже, лише Лічу вдавалося в цій ситуації бути на висоті.
«Гірше не буває»
#3 KAN у цій гонці був сам не свій. Безліч водійських помилок, зіткнення з Пабом і нездатність упоратися зі зносом покришок призвели до того, що вже після першої третини дистанції він насилу міг розраховувати не те що на перемогу, а й на потрапляння в top-5.
«Непорозуміння»
D.Borisoff:
Ліч, я не в'їжджаю. Двадцять разів обігнавши мене в цій гонці, ти так і не зрозумів, що на прямих я притискаюся до відбійника і збавляю швидкість. Те саме я збирався зробити й цього разу, і я ніяк не очікував, що ти вирішиш протиснутися між мною та відбійником. Навіщо? Куди ти поспішав?
A.Schokin:
Та загалом нікуди. На прямій на виході з Т2 ти їхав посередині, я біля відбійника; вирішив тоді не зміщуватися і пройти праворуч — там на той момент місця було повно і різниця у швидкості пристойна. Дуже здивувався, коли ти почав зміщуватися на мене якраз у той момент, коли ми саме порівнялися. Подумав навіть, що ти мене не помітив.
D.Borisoff:
Та ні, я помітив тебе. У гонці в мене постійно був увімкнений F2 - пробіл. Просто я не став дивитися в дзеркало і за заведеною звичкою почав зміщуватися до відбійника (як робив протягом усіх кіл), але ти замість того, щоб, як і раніше, обігнати мене ліворуч, рвонув праворуч. Я це кажу без претензії. Я всього лише за передбачуваність дій.
A.Schokin:
Та я рідко відзначаю, де кого обганяти, ситуації різні бувають. Паба в цій же гонці я, по-моєму, скрізь пробував обганяти.