Результат кваліфікації:
1. #33 A. Schokin: 47.363s.
2. #113 S. Anti :48.291s.
3. #25 D. Borisoff: 49.088s.
4. #01 O. Driver: 49.744s.
5. #23 A. Chistov: 1:06.615s.
6. #74 Tik: 1:07.897s.
7. #98 Johny: 1:14.078s.
8. #24 E. Mozgunov: no time
9. #46 Рab: no time
10. #5 RacerX: no time
11. #89 D. Isaenko: no time
12. #1 A. Shurikus: no time
13. #3 KAN: no time
Перегони на «старій цегляниці» пройшли досить спокійно. За всю гонку її учасники здійснили лише два заїзди в бокси (перший під жовтим прапором через аварію #98 Johny, другий під зеленими прапорами приблизно за 20 кіл до фінішу).
Переможець перегонів #33 Schokin мав переважну перевагу над суперниками, лідируючи протягом 79 кіл. Можливо, якби #3 KAN не провалив кваліфікацію, стартуючи з останнього місця, йому вдалося б більше, ніж друге місце.
Але те, що йому вдалося обігнати #113 Anti, який стартував другим, уже саме по собі досягнення. Утім, у перегонах із жовтими прапорами ті, хто погано кваліфікувався, завжди мають шанс на перемогу, у чому ви зможете переконатися, прочитавши нашу статтю про майбутній 10-й етап серії Pro, який пройде на шалених швидкостях у Талладезі 14 листопада.
Результат перегонів:
1. #33 A. Schokin: 80 Laps
2. #3 KAN: -28.89s.
3. #113 S. Anti: -42.56s.
4. #74 Tik: -1L
5. #25 D. Borisoff: -1L
6. #01 O. Driver: -1L
7. #46 Рab: -5L
8. #5 RacerX: -7L
9. #98 Johny: -56L (Accident)
10. #24 E. Mozgunov: -78L (Retired)
11. #23 A. Chistov: -79L (Retired)
Інтерв'ю учасників перегонів:
#33 A. Sсhokin (LICH) – 1 місце.
Народу було мало. З тих, хто їхав, половина, мабуть, не вгадала із сетапом. Pab узагалі забув обрати сетап на гонку.
На старті лише перестрахувався і трохи змістив налаштування в бік недостатньої повороткості, але на пітстопі під жовтим прапором поміняв усе назад. Далі їхав на автоматі. Намагався берегти покришки, щоб на останньому піті не міняти всі колеса, і за двигуном стежив.
Так і доїхав.
LICH про налаштування своєї машини:
На старт гонки підняв «ведж» до 120, бо не був упевнений, як машина поїде в аеролузі. Можна було й не піднімати... . У гонці, до речі, для економії перед Т1 і Т3 повністю відпускав газ уже між останніми двома табличками і вкочувався — часу особливо не втрачав. Перші пару кіл входив у поворот пізніше, бо не знав, у якому темпі йтимуть решта, потім трохи скинув.
Загалом намагався тримати темп у районі 48.4 секунди (першу половину бака), для цього треба було тримати десь 170+ на апексах Т1 і Т3 (у Т3 трохи більше) і на дві-три милі вище у Т2-Т4 для хорошого виходу. У сумі там якраз приблизно медіум 48 і виходив.
Єдине — було складно тримати такий темп на свіжих покришках, тому перші кола на свіжаку виходили в районі 48,2. Гальма підбираю під себе так, щоб у разі гальмування в повороті комфортно відчувати машину, принаймні за моєї техніки.
Я рідко одночасно користуюся газом і гальмом на овалах, а якщо й користуюся, то без фанатизму, тому низький баланс гальм (66 одиниць) трохи не для мене.
#113 S. Anti – 2 місце.
Налаштовував сет не на швидкість, а на стабільність — швидко їхати все одно не виходило. Хороша траса, шкода, що мало народу прийшло.
#25 D. Borisoff – 5 місце.
Оригінальний трек Інді — один із тих, що мені до смаку. І хоча ми ганялися по «ревемпеду», я одразу пройнявся до нього тією самою «любов'ю», що й до оригіналу. Мій сет (доведений до пуття за допомогою Alex-а Arzamasov-а) дозволяв мені досягти стабільності й надійності. Тож, стартувавши в перегонах, я був упевнений, що не припущуся водійських помилок.
Протягом перших 18 кіл мене обійшли троє гонщиків. Tik-а, KAN-а і Johny я стримувати не збирався. Їхній досвід і швидкість перевершують мої, тому суперничати з ними в мої плани не входило. Значно важливіше для мене було не допустити обгонів з боку Pab-а, Driver-а і RacerX, які на цьому треку були моїми головними суперниками. Надалі, з проходженням кіл, стало зрозуміло, що з них лише Driver буде для мене небезпечним суперником.
Після єдиного за всю гонку жовтого прапора (аварія #98 Johny) #01 O.Driver почав на мене насідати. З 30-го по 40-ве коло він усіма силами намагався мене обігнати, і йому це вдалося наприкінці головної прямої. Не заперечуватиму, він був хорошим у той момент, але те, що обгін відбувся «гладко», сталося тому, що я прибрав ногу з педалі газу ще задовго до входу у віраж Т1.
У той момент це було найрозумнішим рішенням. Десять кіл безперервного переслідування могли змусити його піти на невиправданий ризик, і те, що я «дозволив» йому себе обігнати, ніби розрядило обстановку. Накопичена пара була випущена. Driver отримав те, що хотів, але гра в кішки-мишки лише тривала.
Driver був хорошою кішкою, але якою мишкою він буде, якщо кішкою стану я, показали наступні 10 кіл.
Опинившись за ним, тепер уже я почав шарпати його за кожної слушної нагоди. Спокійна їзда вдвох і можливість відірватися від #5 RacerX мене не турбували. Попри те, що #5 почав до нас наближатися, я не вважав його здатним на багато в цих перегонах і на зменшення розриву між нами уваги не звертав.
Ті 10 кіл, що Driver їхав переді мною, минали в безперервному суперництві. Збоку може здатися, що я тільки й хотів повернути собі п'яте місце. Але це було не зовсім так. Насправді я шукав слабкі сторони в їзді Driver-а і намагався своїми атаками «вибити його з колії». Хотів змусити його сумніватися у власних силах і машині. Одним словом — змушував його нервувати.
Зрештою, на 50-му колі, розігнавшись за рахунок повітряного мішка на задній прямій, я порівнявся з #01 Driver-ом. Два наступні повороти ми пройшли борт до борту. Я всередині, він зовні. На головній прямій, не давши йому перехрестити траєкторію, я остаточно повернув собі п'яте місце.
Решту десять кіл до пітстопу Driver провів близько від мене, але не настільки, щоб знову мене обігнати. На 61-му колі я «мовчки» заїхав у піти, тоді як мій суперник провів на стертих покришках ще одне коло. Якщо до пітстопу нас розділяла заледве одна секунда, то після — щось близько чотирьох, на мою користь.
Кола, що залишалися, я лише контролював відрив між нами, бо до самого фінішу нічого цікавого більше не відбувалося.
#01 O.Driver – 6 місце.
Боротьба в перегонах почалася після єдиного (!) жовтого прапора. #5 RacerX за традицією відпустив усіх, сподіваючись зберегти гуму й наздогнати потім, але не так сталося! Ми з Borisoff-им у драфті відривалися від нього все далі. Усе вирішив несподівано швидкий піт-стоп Borisoff-а і Pab-а (якби не втрапив за ним, я б точно потрапив у драфт Borisoff-а), а там хто знає….
#98 Johny – 9 місце.
Гонка не цікава. Спочатку начебто було більш-менш стерпно. Обігнав двох суперників і почав наздоганяти #74 Tik-а. Але заважали постійні дисконекти. Щоправда, не критичні. Індіанаполіс наганяє на мене якусь сонливість. У підсумку почав куняти (це слово якраз перекладати не довелося), розтрощив машину і вирішив зійти.
HG Відзначає !!!
«Сутичка»
За вельми тривалу і сповнену внутрішньої напруги боротьбу між #01 O.Driver-ом і #25 D.Borisoff-им за потрапляння в top-5.
INL Pro Cup :: Round 9, "Fisher 200" . Indianapolis Motor Speedway
Оригинал (RU)
INL Pro Cup :: Round 9, "Fisher 200" . Indianapolis Motor Speedway
Результат квалификации:
1. #33 A. Schokin: 47.363s.
2. #113 S. Anti :48.291s.
3. #25 D. Borisoff: 49.088s.
4. #01 O. Driver: 49.744s.
5. #23 A. Chistov: 1:06.615s.
6. #74 Tik: 1:07.897s.
7. #98 Johny: 1:14.078s.
8. #24 E. Mozgunov: no time
9. #46 Рab: no time
10. #5 RacerX: no time
11. #89 D. Isaenko: no time
12. #1 A. Shurikus: no time
13. #3 KAN: no time
Гонка по «старой кирпичнице» прошла достаточно спокойно. За всю гонку, её участники совершили всего два заезда в боксы (первый под ЖФ из-за аварии #98 Johny. Второй под зелёными флагами примерно за 20-ть кругов до финиша).
Победитель гонки #33 Schokin имел подавляющее превосходство, над соперниками лидируя на протяжении 79-ти кругов. Возможно, если бы #3 KAN не провалил квалификацию, стартуя с последнего места, ему бы удалось большее, чем второе место.
Но то, что ему удалось обогнать стартовавшего вторым #113 Anti уже само по себе достижение. Впрочем, в гонках с ЖФ у тех, кто плохо квалифицировался, всегда есть шанс на победу, в чём вы сможете убедиться, прочитав нашу статью о предстоящем 10-м этапе серии Pro, который пройдет на сумасшедших скоростях в Талладега 14 ноября.
Результат гонки:
1. #33 A. Schokin: 80 Laps
2. #3 KAN: -28.89s.
3. #113 S. Anti: -42.56s.
4. #74 Tik: -1L
5. #25 D. Borisoff: -1L
6. #01 O. Driver: -1L
7. #46 Рab: -5L
8. #5 RacerX: -7L
9. #98 Johny: -56L (Accident)
10. #24 E. Mozgunov: -78L (Retired)
11. #23 A. Chistov: -79L (Retired)
Интервью участников гонки:
#33 A. Sсhokin (LICH) – 1 место.
Народу было мало. Из тех, кто ехал, половина видимо не угадала с сетапом. Паб вообще на гонку забыл сетап выбрать.
На старте только перестраховался и немного убрал настройки в сторону недостаточной поворачиваемости, но на питстопе под ЖФ поменял все обратно. Дальше ехал на автомате. Старался покрышки беречь, чтобы на последнем пите не все колеса менять, и за движком следил.
Так и доехал.
LICH о настройках своей машины:
На старт гонки поднял «ведж» на 120, т.к. не был уверен, как в аэролузе поедет. Можно было не поднимать... . В гонке кстати для экономии перед Т1 и Т3 отпускал полностью газ уже между последними двумя табличками и вкатывался, времени особо не терял. Первые пару кругов входил позже в поворот, т.к. не знал, в каком темпе остальные будут идти, потом немного сбросил.
Вообще старался держать темп в районе 48.4 секунд (первую половину бака), для этого нужно было держать где-то 170+ на апексах Т1 и Т3 (в Т3 чуть больше) и на пару-тройку миль выше в Т2-Т4 для хорошего выхода. В сумме, там как раз, примерно медиум 48 и получалось.
Единственное было сложно на свежих покрышках такой темп держать, поэтому первые круги на свежаке получались в районе 48,2. Тормоза подбираю под себя так, чтобы в случае торможения в повороте комфортно чувствовать машину, по крайней мере при своей технике.
Я редко одновременно пользуюсь газом и тормозом на овалах, если и пользуюсь, то без фанатизма, поэтому низкий баланс тормозов (66 единиц) немного не для меня.
#113 S. Anti – 2 место.
Настраивал сет не на скорость, а на стабильность, все равно быстро ехать не получалось. Хорошая трасса, зря мало народу пришло.
#25 D. Borisoff – 5 место.
Оригинальный трек Инди один из тех, что мне по вкусу. И хотя мы гонялись по «рэвемпеду» я сразу проникся к нему той же «любовью», что и к оригиналу. Мой сет (доведённый до ума с помощью Алекса Арзамасова) позволял мне добиться стабильности и надёжности. Так, что, стартовав в гонке, я был уверен, что не допущу водительских ошибок.
В течении первых 18-ти кругов меня обошли трое гонщиков. Тика, Кана и Джони я сдерживать не собирался. Их опыт и скорость превосходят мои, по этому соперничать с ними в мои планы не входило. Гораздо важнее для меня, было не допустить обгонов со стороны Паба, Драйвера и RacerX, которые, на этом треке, были моими главными соперниками. В дальнейшем по ходу прохождения кругов стало ясно, что из них только Драйвер будет для меня опасным соперником.
После единственного за всю гонку жёлтого флага (авария #98 Johny) #01 O.Driver стал на меня наседать. С 30 по 40-й круги, он, всеми силами старался меня обогнать, и у него, это вышло в конце главной прямой. Не буду отрицать, он был хорош в этот момент, но то, что обгон свершился «гладко» произошло из-за того, что я убрал ногу с педали газа ещё задолго до входа в вираж Т1.
В тот момент, это было самым разумным решением. Десять кругов не прерывного преследования могли вынудить его пойти на неоправданный риск и то, что я «позволил» ему себя обогнать, как бы разрядило обстановку. Накопившийся пар был выпущен. Driver, получил то, что хотел, но игра в кошки мышки только продолжалась.
Driver, был хорошей кошкой, но какой, он будет мышкой, если кошкой стану я, показали следующие 10-ть кругов.
Оказавшись за ним, теперь уже я, стал терзать его при каждом удобном моменте. Спокойная езда вдвоём и возможность оторваться от #5 RacerX меня не заботили. Несмотря, на то, что #5 стал к нам приближаться, я не считал его способным на многое в этой гонке, и на уменьшения разрыва между нами, внимания не обращал.
Те 10-ть кругов, что Драйвер ехал передо мной, проходили в непрерывном соперничестве. Со стороны может показаться, что я только и хотел, что вернуть себе пятое место. Но это было не совсем так. На самом деле, я искал слабые стороны в езде Драйвера и старался своими атаками «выбить его из колеи». Хотел заставить его сомневаться в собственных силах и машине. Одним словом – вынуждал его нервничать.
В конце концов, на 50-м круге, разогнавшись за счёт воздушного мешка на задней прямой я поравнялся с #01 Драйвером. Два следующих поворота мы прошли борт к борту. Я внутри, он снаружи. На главной прямой не дав ему перекрестить траекторию, я окончательно вернул себе пятое место.
Оставшиеся десять кругов до питстопа Driver провёл близко от меня, но ни столько, чтобы вновь меня обогнать. На 61-м круге я «молча» заехал в питы, тогда как мой соперник, провёл на стёртых покрышках ещё один круг. Если до питстопа, нас разделяла едва ли одна секунда, то после, что-то около четырёх - в мою пользу.
Оставшиеся круги, я лишь контролировал отрыв между нами, потому что, до самого финиша ничего интересного больше не происходило.
#01 O.Driver – 6 место.
Борьба в гонке началась после единственного (!) желтого флага. #5 RacerX по традиции отпустил всех, надеясь сберечь резину и догнать после, но не тут-то было! Мы с Борисовым в драфте отрывались от него всё дальше. Всё решил неожиданно быстрый пит-стоп Борисова и Рab-а (не попадись он, и я бы точно попал в драфт Борисова), а там кто знает….
#98 Johny – 9 место.
Гонка не интересная. Сначала вроде было более или менее сносно. Обогнал двух соперников и начал догонять #74 Тика. Но мешали постоянные дисконы. Правда, не критичные. Индианаполис нагоняет на меня какую-то сонливость. В итоге начал кунять (не переводимое), раздолбал машину и решил сойти.
HG Отмечает !!!
«Схватка»
За весьма продолжительную и полную внутреннего напряжения борьбу между #01 O.Driver-ом и #25 D.Borisoff-ым за попадание в top-5.